Катхок Дордже Ден Лорґ’ю Шінту

Пема Трінлей Рінпоче

Нарис й історія ордену Катхок, а також пов’язаних родоводів передачі.

Запис спонтанної усної розповіді

Заснування

Орден Катхок – найстаріший з шести великих орденів традиції Нїнґма (в традиції Нїнґма шість великих орденів і безліч [ніхто не рахував] малих), був заснований 1156 року. Засновник – майстер Кадампа Дешек.

Він був племінником або братом Пхаґмо Друґпи, головного учня Ґампопи. В молодості отримав від свого дядька і від багатьох інших майстрів Каг’ю безліч передач нових шкіл. Але потім він зустрів майстра з роду Зур. Рід Зур був головний володарем традиції Кама після роду Нуб. Там був Зур Чен – сучасник Марпи, Зур Чунґ – сучасник Міларепи, і два ще володаря, про них є безліч історій. В них був монастир Укпалунґ в Центральному Тибеті, який до наших днів не дожив. Учнем четвертого головного Зура був Кадампа Дешек. Йому було пророцтво, що він може практикувати та звершити Райдужне Тіло, або піти у Східний Тибет і знайти особливе місце, і там буде засновано місце практики, яке може бути корисне тисячам істот.

І він пішов у Східний Тибет, і знайшов, згідно зі своїми видіннями, місце. Цю місцину раніше благословляли Падмасабгава і Вайрочана. Воно вважається в традиції Нїнґма другою Бодґаєю, другим Дорджеденом. Річ у тім, що в сакральної географії священні місця не стоять на місці та можуть зсуватися. Якщо на якійсь території стає неможлива практика, як було в Індії, що її захопили мусульмани, ці місця можуть переїжджати деінде, або взагалі зникати. Загалом, Бодґая – найсвященніше місце в буддизмі. Але тоді воно було неприступним, і другою Бодґаєю став Катхок.

Сама назва означає “на Ка”. Річ у тому, що гора, на схилі якої зведений монастир, має форму першої літери тибетської абетки – Ка. І так Катхок Дорджеден був названий.

Катхок Дампа Дешек (1122—1192)

Головними практиками самого Дампи Дешека були й практики Старих Шкіл, і практики Нових Шкіл. Тоді це чітко не розрізняли. Тобто, він отримував передачі Чакрасамвари, Геваджри, Калачакри, Магамудри. Спочатку це, мабуть, практикувалося [в Катхоку теж], але головні практики нїнґмапа, які зберігалися впродовж багатьох століть, це були практики трьох внутрішніх йоґ: Магайоґи, Ануйоґи та Атійоґи.

Магайоґа – це практика Ґугьяґарбга-тантри й трьох головних Їдамів, а також трьох Чорних Захисників. Це були мирні й гнівні божества Ґугьяґарбга-тантри традиції Кама, а третій їдам був Ваджракілая. Ця традиція Ші-Тро-Пхур-Сум є головною практикою Магайоґи в ордені Катхок, вона є в збірках Нїнґма Кама. Було три Чорних Захисники у Дампи Дешека, які були першими головними захисниками Ордену Катхок. Це: Магакала чотирирукий яб-юм, Палден Лхамо та форма Дорже Леґпа на ім’я Ґарва Накпо, тобто Чорний Коваль (на цапі з міхами й молотом). Це три головних захисники й те, що стосується Магайоґи.

Практика Ануйоґи – це практика “Сутри Зібрання Наміри всіх Будд”, Ґонґпа Дюпей До. Це головна тантра Ануйоґи.

Практика Дзокчену – це була практика Дзокчен Семде, два родоводи: так звані Кхам Лук й Аро Лук. Тобто ті родоводи, які Дампа Дешек отримав, і вони були головними родоводами Дзокчену в ордені Катхок. Забігаючи наперед, скажу: вважається, що до кінця XIX століття сто тисяч осіб, що були пов’язані з цими практиками Семде ордену Катхок, досягли райдужного тіла, починаючи з деяких учнів Дампа Дешека та аж до Н’якла Пема Дудула.

У Дампи Дешека кілька родоводів перевтілень. Одна з них – Дешек Лінґпа і Джікме Дордже (мій корінний Вчитель). Інший основний родовід тягнеться до Дудула Дордже. Його втілення – син Лонґсала Нїнґпо Сонам Децен, від якого йдуть три родоводи втілень:

1. Катхок Дріме Шінчьонґ тулку (головний з 5 золотих тронів),
2. Дуджом Лінґпа і все його родоводи тулку,
3. Кхордонґ Терчен і його тулку до Чіме Ріґдзіна Рінпоче.

Насправді їх ще більше. Це все родоводи втілення великого йоґіна Нудена Дордже, у вікопомному минулому він був учителем майбутніх 1000 будд цієї кальпи. Потрібно додати ще Такшама Нудена Дордже та Орґ’єна Нудена Дордже з Дрікунґу, але про це не сьогодні 🙂

Отже, в Дампи Дешека було двоє головних учнів. Так часто буває – засновник і два головних сердечних учні. Після чого Катхок очолювали послідовно до XVII століття настоятелі, відомі як 13 Лар, 13 Друнґ, 13 Мок – довгий список, я його весь не пам’ятаю, звичайно.

Катхок був місцем навчання і практики. На цей час це – найдавніше місце безперервної практики Дзокчену і тантр Нїнґма на цій планеті. Тому що Сам’є незабаром перейшов до Сак’япи, а Укпалунґ (старий монастир роду Зур) припинив існування. Традиції Термів доходили до Катхоку, але тривалий час вони були не головними. Так, один з настоятелів Катхока, з перших, був найближчим учнем Ґуру Чованґа (XIII століття, 1212-1270), і Ґуру Чованґ пропонував йому свою дочку за дружину, щоби він став головним володарем родоводу. Але Катхок був чернечою традицією, і він відмовився. Проте, всі терми Ґуру Чованґа і Н’янґрала Нїма Озера (1124-1192) він приніс до Катхоку.

Далі інші терми приходили:

• Ратна Лінґпа (1403-1479) повністю, тому що один з найближчих учнів Ратна Лінґпи теж був настоятелем Катхоку трохи пізніше;
• Карлінґ ШІтро, шитро Карма Лінґпи;
• Шіґпо Лінґпа Дордже Дудзі (1524-1583), XVI століття тертон, його терми передавалися в Катхоку, але тільки до XVII-XVIII століття.

Але в основі була сувора чернеча дисципліна і практика Магайоґи (три Чорних Їдама), Ану-йоґи й Дзокчену Семде родоводу Кама. Це була головна практика Катхока.

У XVII столітті традиція змінилася, школа Ґелуґ стала чільною, прийшли монголи, і на той час Катхок був уже старий. Зараз люди люблять оперувати тисячоліттями, але насправді не уявляють, наскільки це далекі часи. Через 100-200 років багато що занепадає. На той час минуло вже 500 років (від заснування), і Катхок був у застої. Родовід старий, необхідне було його оновлення, потрібна була нова кров. Це було пов’язано з трьома головними тертонами, з трьома великими тертонами, кожен з них був учнем попереднього.

Ріґдзін Джацон Нїнґпо (1585—1656)

Перший – це Ріґдзін Джацон Нїнґпо, він же Летра Лінґпа, він же Хумнак Мебар. У нього три імені, як у тертона. Він був формально каґ’юпінским монахом, і жив в Конґпо, в Південному Тибеті, де і терми відкривав. Тобто він не бував безпосередньо в Катхоку. Ось його терми:

• головний цикл – це Кончок Чіду (Загальне Зібрання коштовностей) з головною практикою мирного Ґуру і додатковими практиками Ґуру Драґпо і Сімкхамукхи, а також практикою Дордже Дролло і докладними настановами з Дзокчену) – це головні його терми.
• позатим, у нього був цикл Авалокітешвари;
• цикл Довголіття;
• цикл Гаяґріви Та-Пхак Їшін Норбу; де теж були дуже докладні настанови з Дзокчену;
• цикл Ґонпо Манінґа, найбільша і найширша терма Манінґа, що існує.
• І ще Хумнак Нїнґтік (малий цикл Ґуру-йоґи, передача на який є).

Зібрання творів Джацон Нїнґпо називається Джацон Подрук, 6 томів, і воно передається до нашого часу в такому вигляді. Спочатку терми призначалися для Катхоку. Родоводи були цілковито передані тертону Ріґдзіну Дудулу Дордже, а від нього його учневі Ріґдзіну Лонґсалу Нїнґпо, а від нього сину Сонам Децену і другому учнневі Лонґсала Нїнґпо тертону Пема Дечен Лінґпі, і від нього Ріґдзіну Цеванґ Норбу, який теж був тертоном. Ось родоводи, в яких було п’ять тертонів поспіль.

Ріґдзін Цеванґ Норбу (1698—1755)

Ріґдзін Цеванґ Норбу за обставин, що склалися, вважав за потрібне передати це Каг’ю. Ріґдзін Цеванґ Норбу був таким собі “антикваром”, він любив збирати старі родоводи та вчення. В нього дуже багато історичних робіт, досліджень про старі родоводи й т. ін.

Особиста його практика, крім інших ліній Катхока і терми Джацона Нїнґпо і свого вчителя Пема Дечен Лінґпи, містила в собі також практику Джонанґ, цілу передачу школи Джонанґ, яка була в занепаді, тому що центральний монастир Джонанґ був насильно конвертований в Ґелуґ, а тексти та практики школи Джонанґ були заборонені в Центральному Тибеті.

Чиста лінія збереглася тільки в Джонанґ монастирях в Ґолоці. Сповнений віри Ріґдзін Цеванґ Норбу тричі в Центральному Тибеті просив про передачу цих вчень в учня Таранатхи, старого йоґіна, що жив недалеко від колишнього монастиря Джонанґ в печері. І йоґін цей в результаті, завдяки виявленій Цеванґом Норбу відданості й вірі, передав йому таємно всю традицію Таранатхи школи Джонанґ, включно із Мадгьямікою Жентонґ на рівні сутри; включно із повною практикою Калачакри зі стадією завершення (шість йоґ Калачакри, які є тільки в Джонанґ); практики традиції Шанґпа, яка вже тоді передавалася в Джонанґ, оскільки самостійної школи вже не було.

Сіту Рінпоче

В Катманду, біля ступи Сваямбгу, Ріґдзін Цеванґ Норбу зустрів Сіту Чок’ї Джуне – великого Восьмого Тай Сіту Рінпоче, який вивчав санскрит в Непалі. Це той Сіту, який написав, зокрема, найвідомішу тибетську граматику – Сіту Дрелчен.

Сіту передав всю традицію Джонанґ, все терми Джацона Нїнґпо; окрім цього, він передав їх Кармапі й ієрархові школи Друґпа Каґ’ю. Тобто ці всі практики були передані в Каґ’ю і стали розвиватися в Каґ’ю теж. Сіту був так вдячний, що в наступному втіленні його родовід розділився, з’явився Палпунґ Сіту каґ’юпінский, з’явився Катхок Сіту нїнґмапінскій, і останній родовід втілень триває в Катхоку до нашого часу.

Отже, терми Джацон Нїнґпо я перелічив. Учнем Катхока Ріґдзіна Цеванґа Норбу був Панчен Сіту Чок’ї Джун. Нинішній, П’ятий Катхок Сіту, живе зараз в Бутані, він сердечний учень Чатрала Рінпоче. Третій Катхок Сіту Чок’ї Ґ’яцо був племінником Джам’янґа Кх’єнце Ванґпо і близьким другом Міпама. Удвох вони відкрили шедру в Катхоку 1901 року. Це була перша шедра, де всі тексти для вивчення були написані Міпамом. Вперше це було в Катхоку. Нинішній Сіту очолює дочірній монастир Катхок в Бутані.

Ріґдзін Дудул Дордже (1615—1672)

Тертон Ріґдзін Дудул Дордже був перевтіленням К’єчунґа Лоцави та Нудена Дордже, великого древнього йоґіна. У нього було 7 головних циклів термів.

З них перший цикл терма – це Дзокчен Ґонґпа Йонґду, який він вважав насправді головним, а все решта доповненнями до нього. Цей цикл містить практики всіх форм Падмасамбгави – Трьох Тіл Падмасамбгави, Тотренґцалів п’яти родів, Вісьмох форм, безліч практик, безліч настанов.

Ґонґпа Йонґду – це його головна терма. Крім того, у Ріґдзіна Дудула Дордже є другий цикл за значущістю – це Дамчо Тулку Нїнґтік, там безліч практик різних їдамів, там практики чотирьох дакінь – зовнішня, внутрішня, таємна і надтаємна, там є упадеші з вісьмох родоводів практичної передачі: з чоду, з Магамудри й так далі. Це його друга терма за значущістю, не в послідовності їхнього відкриття. Головний охоронець цієї терма, Магакала Шінчьонґ, згодом став головним особливим охоронцем ордену Катхок. Магакала з головою лева і супутницею Сімкхамукхою.

Крім того, найбільше поширені зараз в Катхоці практика Дордже Дролло і практика Авалокітешвари, теж з цього циклу.

Окремий цикл – це Нїнґтік Це-Янґ-Пху-Сум, об’єднання практик довголіття Амітаюса, Янґдак Геруки та Ваджракілаї. Надто важлива практика Ваджракілаї, Пурба Дудул Намчак Пурі – це велика терма з багатоголовою формою Ваджракілаї, особлива практика Ваджракілаї з цього циклу.

Поза тим у нього, є Санґва Нїнґтік – це практика Чакрасамвари, одна з кількох термів Чакрасамвари в традиції Нїнґма, і практика Магакали, що з ним пов’язана. Крім того, в нього є окрема терма довголіття, терма Манджушрі, з якої він тільки мирного Манджушрі записав, практики Ямантаки не були розшифровані. Ґ’ютрул Драва – практики Ґугьяґарбги. Ось ці сім циклів термів Тертона Дудула Дордже.

Ріґдзін Лонґсал Нїнґпо (1625—1692)

Сердечним (як це часто буває в тертонів, серед учнів є кілька тертонів, але іноді тертон-учень крутіше за тертона-вчителя. Так було в кількох поколіннях, якщо так можна говорити) сином Дудула Дордже був Ріґдзін Лонґсал Нїнґпо. У нього було також сім головних циклів термів, і в кожному циклі міститься корінна тантра.

Це не обов’язково є ознакою величі терми, але в Ріґдзіна Лонґсала Нїнґпо всі сім головних циклів термів містять корінну тантру. Головний з них – це цикл термів Лонґсал Дордже Нїнґпо, де є безліч форм Падмасабгави, а головна практика називається Лама Кусум Шітро, тобто 100 мирних і гнівних божеств, пов’язана з Ґуру. Там безліч настанов з найрізноманітніших практик, там величезна кількість їдамів, в цій терма і в наступній, Віма Нїнґтік, всі можливі їдами і їхні короткі практики містяться, в тому числі практики нових шкіл.

Саме практика Лонґсала Дордже Нїнґпо містить розлогі настанови з Дзокчену. В Катхоці є грубезний том настанов з Дзокчену з коментарями згідно Лонґсал Дордже Нїнґпо. Це – один з 13 усних родоводів коментарів Дзокчену Катхока.

Друга терма – це Нїнґтік Вімаламітри, де теж є безліч настанов з Трекчо і Тоґел.

Третя його терма – це двотомний цикл Ґуру Драґпо, де міститься безліч ритуалів, магічних ритуалів, і розлогі настанови зі системи Ца Лунґ, яку роблять в Катхоці. Здебільшого це з терма Ґуру Драґпо.

Є також терма “Усна лінія Авалокітешвари”, Тукдже Ченмо Н’єнґ’юд, це четверта терма. П’ята – це терма Каґ’є вісьмох їдамів, де є докладні настанови з практики дев’яти колісниць, і шоста – терма Ґугьяґарбги, де є своя коротка версія Ґугьяґарбга-тантри, а також докладні практики (в тому числі ритуал дарування обітниць Притулку, Бодгічіти й т. ін .), і свій окремий Ламрім там є, як терма відкритий.

І останній цикл термів – це Янґсанґ Ламе (Неперевершена Таємниця), де є практика довголіття неперевершеної таємниці, Авалокітешвари неперевершеної таємниці та практика Дакіні Ваджраварагі неперевершеної таємниці, теж з особливими інструкціями й тантри Дзокчен. Це сім циклів термів Ріґдзіна Лонґсала Нїнґпо.

Г’ялсе Сонам Децен (1675?—1723)

В Ріґдзіна Лонґсала Нїнґпо був син Сонам ​​Децен, який вважався перевтіленням тертона Дудула Дордже. Тому що Дудул Дордже вже приніс свої терми в Катхок, і там є головна святиня Катхоку – шапка Падмасабгави.

Дудул Дордже подорожував в чисту землю Падмасабгави [є у нього розповідь про це], і Падмасамбгава йому подарував шапку, як знак свого регента, представника. І він приніс її в наш вимір. Ця шапка – головна святиня Катхоку.

Нинішній Шінчьонґ Рінпоче (це один з родоводів втілень, що триває від Дудула Дордже), один з п’яти головних тулку Катхока, двічі її врятував: він врятував її від китайців і привіз до Індії, потім він вирвав її у Дгарамсальскої адміністрації та відвіз назад в Тибет. Вона зараз в Катхоку. В мене є фотографія, де він проводить ритуал в цій шапці.

Отже, Дудул Дордже, Лонґсал Нїнґпо зробили новий внесок, тому що стара лінія Кама ослабла, ослабла сама, і вони принесли нові терми в Катхок. Також, якщо до цього більшість нїнґмапінцев були йоґінами, Катхок, навпаки, був місцем, де зберігався чистий родовід ченців, то з 17 століття ситуація кардинально змінилася.

Чернецтво стало обов’язковим в Тибеті, йоґінів стали переслідувати. В цей час стало з’являтися багато тертонів, які зберігали цю лінію в Катхоку, і з’явилися окремі місця, де жили в безпеці йоґіни. Після Лонґсала Нїнґпо монголи зруйнували Катхок, і його син Сонам ​​Децен відновив монастир.

Він не тільки терма свого батька і його вчителя (чиїм тулку він був) зберіг, а й інші традиції. Він подорожував в Монастир Міндролінґ і отримав від Тердака Лінґпа міндроллінґський родовід Кама, тобто це ті рідкісні родоводи, що були втрачені. Все це він приніс в Катхок. Крім сина Сонам ​​Децена, у Лонґсала Нїнґпо були інші учні, в тому числі тертони. Серед них:

• Пема Дечен Лінґпа;
• К’юндрак Дордже – це він з попередніх життів Джікме Дордже, але його терми не збереглися;
• Тромґе Кхачо Ванґпо і Чоґ’ял Лінґпа, в якого 20 томів термів, дуже рідкісні терми, що тільки в одному місці, в Кхамі, поширені.

Але основним родоводом термів Катхока стали терми Дудула Дордже та Лонґсала Нїнґпо, причому Лонґсала Нїнґпо зараз навіть більше практикують, ніж Дудула Дордже, але вони всі збереглися, передача є, я їх всі отримував від Катхок Мокца Рінпоче, і Кама лінію теж.

Тринадцять родоводів усних настанов Дзокчен

Від учнів Сонам Децена походять п’ять родоводів тулку, що тривають до наших днів. Я говорив про практики Дзокчен, так ось, окрім головної традиції Дзокчен Семде у двох лініях Кхам Лук ій Аро Лук, було багато інших родоводів. Вони склали в старому Катхоку 13 родоводів усної передачі Дзокчена Катхок.

• Перша з них – це Менґаґ Таві Тренґва Падмасабгави;
• потім три лінії, пов’язані із Семде;
• одна, пов’язана із Семде і Лонґде разом;
• і інші з Меннґаґде.
• І серед останніх одна пов’язана з чод, дві – з Шітро (Карлінґ Шітро Карма Лінґпи й Шітро Янті Нанпа тертона Дунґцо Ріпа-молодшого, де, окрім Шітро, є розлогі настанови з темного затвора й практиці Янґтіґ);
• і інші родоводи Меннґаґде, до яких відносяться Нїнґтіґ Ябші, Ґонґпа Занґтхал тертона Ріґдзіна Ґодема, Кончок Чіду тертона Джацона Нїнґпо, терми Дудула Дордже та терми Лонґсал Нїнґпо – це разом тринадцять гілок.

Пізніше ціле XVIII століття були саме ці родоводи. Лонґчен Нїнґтік потрапив досить рано в Катхок, першим отримав його Катхок Геце Магапандіта, один з учнів Джікме Лінґпа. І пізніше це Вчення приносили неодноразово в Катхок, тому що Катхок Сіту Чокі Г’яцо був племінником Джам’янґа Кх’єнце Ванґпо й отримав цю лінію; плюс Кхенпо Нґакчунґ, він же Кхенпо Нґаванґ Палзанґ, отримав найкоротший родовід усних настанов від учня Патрула Рінпоче Ньошула Лунґтока. Тому цей родовід був у Катхоку дуже сильний.

Н’яронґ

В Катхоку XIX століття було близько 200 дочірніх монастирів. Це означає, що хтось вчився в Катхоку, потім повертався в рідні місця, там йому спонсор зводив монастир, в якому практика і вивчення будувалися на основі практик Катхока – ось що означає дочірній монастир.

В дочірніх можуть бути інші дочірні як, наприклад, в Катхока Шичен монастиря було багато своїх дочірніх. Так постають малі ордени.

В Катхока є 8 малих орденів. І були дочірні катхокські дві особливих гілки, з якими я пов’язаний. Це родоводу йоґінів, які не є монахами. Ці родоводи географічно розташовані в Н’яронґу і в Ґолоку.

Н’якла Пема Дудул (1816—1872)

Н’яронґська лінія бере початок з тертона Н’якла Пема Дудула, який відкрив цикл Дзокчен Нїнґтік Кхак’яб Ранґдрол, додаток до основного Нїнґтіку. Його родовід триває від Єше Цоґ’ял і Падмасабгави.

Там три томи – текст корінної терми, і два томи – коментарі та доповнення.

У Н’якла Пема Дудула було безліч учнів, які досягли, як і він, райдужного тіла. Було 13 учнів, на ім’я Дордже, було кілька учнів-тертонів. Серед його учнів-тертонів я назву тільки ті родоводи, які я отримував.

Його головний сердечний учень Ранґріґ Дордже Кусум Лінґпа (1847-1903?), який досяг райдужного тіла, з Дуджомом Лінґпою його роки життя збігаються практично. Його терми, можливо, найрозлогіші зі всіх збережених і забирають 42 рукописних томи. Тут є всі мислимі практики всіх божеств і докладні коментарі на Дзокчен, тантри та практики Дзокчену всіх трьох розділів Семде, Лонґде і Меннґаґде, є багато інших речей, яких ніде більше немає.

Його син одружився з дочкою настоятеля монастиря Міндролінґ і сам став настоятелем монастиря Міндролінґ, тому що чоловічий родовід цього монастиря триває від батька до сина. Родовід його термів відійшов і, можливо, втрачений, або має бути в Міндролінґу. Але в Н’яронґу збереглася передача. Це дуже рідкісне зібрання й унікальне, там багато практик.

Ранґріґ Дордже Кусум Лінґпа був корінним вчителем Н’якла Чанґчуба Дордже, це те, що я вже не отримував.

Учнями Пема Дудула були великі тертони Джіктрал Тхутоб Лінґпа і Соґ’ял Лераб Лінґпа. Їхні терми (разом з Кусум Лінґпа) я отримав від свого вчителя Пема Ґарванґ Цала Рінпоче, але були й інші тертони, терми яких збереглися, але я їх не отримував.

Іншим учнем Н’якла Пема Дудула був Адзом Друґпа, другим корінним вчителем якого, крім Н’якла Пема Дудула, був Джам’янґ Кх’єнце Ванґпо. Тому лінія Адзома Друґпа містить в собі та Чецун Нїнґтіґ, відкриту Джам’янґом Кх’єнце Ванґпо. Це немовби додаток до старого і нового Лонґчен Нїнґтіґу, що походить від Вімаламітри. Цю лінію від Адзома Друґпи я отримав від Онтрула Тенпе Ванґчука Рінпоче, який був найбільшим вченим Дзокчену сьогодення, хоча формально він є вірним ордену Пал’юл.

І ще один тертон, який пов’язує Н’яронґську й Ґолокську гілки – це тертон Дешек Лінґпа, але за нього трохи пізніше.

Тертон Соґ’ял (1856—1926)

В Н’якла Пеми Дудула був ще один учень, тертон Соґ’ял, чиї терми я отримав повністю. Він благословив маленького хлопчика, а навчався Тертон Соґ’ял в Єше Дордже, сердечного учня Н’якла Пеми Дудула.

В тертона Соґ’яла є безліч термів – 20 томів, хоча він не відкривав власні терми Дзокчен. Там багато настанов з Дзокчену, але немає окремого циклу Дзокчену.

Він отримав Чецун Нїнґтіґ в Джам’янга Кх’єнце Ванґпо і написав на нього окремий коментар. В тертона Соґ’яла безліч термів, безліч надзвичайних, з них найрозлогіші – терми з Ваджракілаї, бо основним їдамом тертона Соґ’яла був саме Ваджракілая.

П’ять товстих томів у тертона Соґ’яла – це самий Ваджракілая, в тому числі три томи (це один цикл) Пурба Янґсанґ Стезя (Особливо Таємна Люта Пурба). Інші – це Пурба Янґнїнґ Дюпа і Пурба Дешек Нїнґпо. Янґнїн Дюпа він спеціально відкрив для 13-го Далай Лами, який був його сердечним учнем, і побудував монастир Карзанґ (заснований Н’якла Пема Дудулом), дочірній від Катхока.

Крім Ваджракілаї, є ще цикл Це-Янґ-Пхур-Сум. Де теж практика Ваджракілаї з довголіттям, пов’язана з термою Дудул Дордже.

Ще в нього є практика Тендрел Н’єсел (Очищення всіх перешкод) і практика Цасум Ґонґпа Йонґду, де всі мислимі божества старих шкіл і нових шкіл зведені в одній мандалі.

Крім того, в нього є практика Ямантаки в оточенні шістдесяти божеств. Дакіні цікава практика, де Падампа Санґ’є і Мачіґ Лабдрон, практики чод і т. ін.

Головне перевтілення Тертона Соґ’яла – це Кхенпо Джікме Пхунцок Джюно (1933-2004), тибетці його називають Їшін Норбу – Всемогутня Коштовність, який заснував 1980 року найбільший монастир в тибетській історії – Серт Ларунґ Ґар. Молодим він відмовився від дакіні та вирішив лишитися ченцем, та попри це, відкрив кілька термів і написав безліч трактатів з Дзокчену, які я від Беро Кхенпо цілком отримав.

Кажуть, що завдяки Дуджому Рінпоче в еміграції збереглося вчення і практика Нїнґма повністю, а завдяки Кхенпо Джікме Пунцоку вона збереглася в Східному Тибеті.

Дешек Лінґпа (1847—1908)

У Дуджома Лінґпи та Н’якла Пеми Дудула був спільний учень – Ріґдзін Чокї Дордже Дешек Лінґпа. Він був впізнаний переродженням засновника Катхоку Дампи Дешека.

Дехто каже: “Ні – це Дулул Дордже та його лінія тільки”. Насправді у Дампи Дешека було багато втілень, і це одне з них. Ще він був втіленням Юдри Нїнґпо.

Він почав відкривати терми ще в Катхоку, але потім вчився в Пема Дудула і жив з ним деякий час, доки той не досяг райдужного тіла, після чого поїхав в Ґолок і багато років був там із Дуджомом Лінґпою.

На місці, де Дуджом Лінґпа 16 років був у затворі й записав всі основні свої Ґонґтер, включно із Трома Наґмо, за повелінням вчителя Чокї Дордже Дешек Лінґпа заснував монастир Доґабма, де ваш (донецький) Пема Дудул свій, як рідний син. Перевтілення Дешека Лінґпи звали Лобзанґ Норбу, але життя його було недовгим, і потім було наступне втілення – тертон Джікме Дордже.

Молодший син тертона Дешек Лінґпи – Катхок Чакца Пема Трінлей (Катхок Чакца – це один з родоводів золотих тронів Катхока) – пережив втілення батька і вже зовсім старим знайшов його тулку – Джікме Дордже й передав йому, зовсім маленькому, всі терми батька. Терми Дешека Лінґпи збереглися майже повністю, але там дуже великі садгани та вони призначені тільки для практики в затворі.

Крім того, у нього є неймовірно глибокі вчення з Дзокчену, три цикли Дзокчену, вчителі кажуть, що вони відповідають Семде, Лонґде і Меннаґде. За формою – це три тантри дзокчену. Тільки корінні тексти. До них немає коментарів. Це все збереглося.

Ґолок

В Ґолоку терми почалися з першого Додрубчена Рінпоче, найближчого учня і сердечного сина Джікме Лінґпи. Він був мисливцем і прийшов в центральний Тибет до Джікме Лінґпи, щоб отримати Лонґчен Нїнґтіґ. Повернувся, але не захотів сам відкривати терми, хоча записав кілька ґонґтерів.

Основна ґолокська гілка в Ґолоку починається з Дуджома Лінґпи.

Трактунґ Дуджом Лінґпа (1835–1904)

Терми Дуджома Лінгпа величезні, вміщуються у 20 томів, і там є практики всіх мислимих основних божеств.

В наші дні практикують здебільшого тільки три цикли Дуджома Лінґпи. Це:

• Ваджракілая Пурба Намчак Пурі,
• цикл Трома Наґмо
• і цикл Дзокчену, куди входять Нанґджанґ, велика тантра і додаткові упадеші.

Ось ці цикли активно практикуються, в тому числі й Дзокчену, і поширені в Ґолоку. Ось зараз щойно вийшов друком, і мені дзвонили мені з Катманду, що прислали поштою, тритомник Алана Воллеса – цілковитий переклад текстів Дуджома Лінґпи з Дзокчену з благословення Ґ’ятрула Рінпоче (1925) (про якого ти питав, тому що Воллес саме з ним працював над усіма цими перекладами).

Отже, в Дуджома Лінґпи всі терми збереглися, але не всі вони практикувалися. Та в нього були тертони-учні, і діти, і внуки. З того, що я отримував – це терми його синів Патрула Намкая Джікме (1888-1960) і Терсі Дордже Дродула (1892-1959).

Вони впізнали тертона Джікме Дордже. Також я отримав коментарі та терми невістки Дуджома Лінґпи Сера Кхандро або Уза Кхандро, як її називають в Ґолоці, і особливо важливі для моїх вчителів і мене терми його сина наміру, Апама Тертона

Апам Тертон (1895—1945) і Намкха Лінґпа

Апам Тертон, він же Паво Чойінґ Дордже, він же Пема Трінлей Лінґпа. Вважається, що він був зачатий в непорочний спосіб, тобто Дуджом Лінґпа сам сказав, що це його син, хоча сам тоді перебував дуже далеко.

Апам Тертон ціле життя прожив в Ґолоку, це був дивовижний майстер і дивом його всі терми збереглися. В Тибеті вони збереглися завдяки його молодшій доньці, дакіні Тари Дечен Лхамо (1938-2003) і її чоловіку, втіленню активності Апама Тертона, тертона Намкха Лінґпи (1945-2011), від якого я все отримав.

Поза Тибетом ні в кого майже немає передачі всіх його термів. Є 4 томи, опубліковані в Індії. Всього ж 16 томів видано в Тибеті. Там великі цикли вчень, і особливість Апама Тертона в тому, що все викладається на рівні погляду Дзокчен, тексти всіх практик. Там є кілька термів Ґуру, з яких найвідоміший цикл – це практика Семирядкової Молитви Ціґдун Ладруб, де не тільки велика садгана семирядкової молитви, а й безліч мантр дії (Семирядкова молитва як мантра розглядається).

З нею пов’язана практика Цасум Чіґдруб Трьох Коренів, де мирна форма Ґуру, гнівна форма Ґуру і Єше Цоґ’ял є. Потім велике терма Авалокітешвари та 16 різних циклів дакіні (серед них Червона Тара дуже відома завдяки тому, що Чаґдуд Тулку її на Заході поширив, Курукулла і т. ін).

З двома циклами термів Єше Цоґ’ял і Ваджраварагі пов’язані великі вчення Дзокчену. З циклом Єше Цоґ’ял пов’язаний Заблам Дзокчен Чодрук (Глибокий шлях шістьох дгарм Дзокчену), там тільки корінний текст власне: ньондро, трекчо і тоґел. Це нібито найкраща його терма, і Тертон Намкха Лінґпа його докладно роз’яснив.

Це було його останнє прилюдне вчення для вузького кола учнів, він вже був важкохворий, було величезною удачею отримати дуже докладні настанови з цього циклу.

І в циклі Ваджраварагі теж є докладні настанови з Дзокчену, тантри, 3 заповітів і т. ін. Є ще багато практик Захисників, в тому числі особливий цикл Білого Магакали. Шістнадцять томів у мене в Катманду, там багато всього. Навряд чи багато є копій за межами Тибету…

Кунзанґ Нїма Нуден Дордже (1904—1958)

Серед покоління онуків Дуджома Лінґпи виділяється, звичайно, Кунзанґ Нїма Нуден Дордже. Це один з лише двох тертонів, які отримали всі 7 видів передачі, тобто всі види термів вони відкрили.

Він був дивовижним майстром, він був онуком і одночасно втіленням мови Дуджома Лінґпи. Вважалося, що в нього 60 томів термів було записано, але за китайської “культурної революції” було багато втрачено.

Його старший син був першим чоловіком дакіні Тари Лхамо і загинув разом з їхнім сином в китайських таборах, живим залишився тільки молодший син Тулку Теґла (він ще живий), від якого я отримав всі збережені 27 томів термів.

Там найрізноманітніші терми, вони теж дуже глибокі. Є багато настанов з Дзокчену. Якщо для Дуджома Лінґпи головним їдамом був Ваджракілая, то в Кунзанґ Нїма Нудена Дордже особливо докладні терми Гаяґріви. Там є:

• двотомний цикл Червоного Гаяґріви,
• товстий том Чорного Гаяґріви,
• окремо том об’єднаних трьох гнівних божеств Гаяґріви, Ваджрапані, Ґаруди;
• цикл спільних Трьох Коренів, до якого входять практики Падмасабгави, Гаяґріви і Єше Цоґ’ял з докладними настановами щодо Тхабламу – практик союзу), і Гаяґріва там центральна практика.

Унікальні терми, вони не дуже широко практикуються, попри те, що його син зібрав, видав і передавав кілька разів.

Катхок Тулку Кхамцам Рінпоче, тертон Джікме Дордже

Джікме Дордже – перевтілення Дешек Лінґпи. Він відкрив три головних цикли термів: зовнішній, таємний і надтаємний. Ще один передбачений, внутрішній, відкрити не склалися обставини. Надтаємний називається Пема Кхандро Туктік, в ньому є тантра Дзокпа Ченпо Семне Ранґдрол Ґ’юд. Там викладено цілий цикл практики Меннґаґде, Трекчо і Тоґел. Тертон сам в затворі передав мені дуже докладні настанови з цієї тантри.

З інших ґолокських тертонів, пов’язаних з Катхоком, – Кхамцанґ Тертон, Пема Ґарванґ Лінґпа й інші вчителі моїх вчителів. Зараз вже пізно про всіх розповідати.

Згадаю сідгу Ака Ламу Чудзо, зараз один з його учнів (Ан’єн Рінпоче) відомий в Америці, Джікме Дордже теж його учень. І недавно ще жив дивовижний майстер Ріґдзін Орґ’єн Нїма, в якого 21 томів термів – дивовижні практики. Він вважався одним зі втілень Джікме Лінґпи та До Кх’єнце Єше Дордже.

Один з моїх корінних вчителів, тоді Пема Ґарванґ Цал Рінпоче, який довгі роки провів у затворі. У нього збереглося 2 томи термів, там є практики 8 форм Падмасамбгави й інші. Безліч термів він відкрив і в минулих життях.

Але в Ґолоку було ще багато тертонів, я розповів тільки про тих, чиї передачі отримував і тих, хто пов’язаний Катхоком. Наприклад, я не говорив сьогодні про тертона Орґ’єна Кунчонґа Лінґпу, він з Пал’юла.

---

Якось пізньої теплої літньої ночі в Києві після чергової чашки чаю (або зовсім не чаю) Максим запитав про передачі традиції Катхок. У відповідь я сказав багато слів, які записані тут. Хоча розповідь ця неповна і містить помилки, комусь ця розповідь може бути корисною.

བསྟན་པ་ཡུན་རང་གནས་ཤིང་དར་གྱུར་ཅིག༔